Коли вибираєш кошеня, то не терпиться забрати його скоріше додому, щоб брати на руки, відчувати смачний запах пухнастої шубки, грати з ним і дивитися, як він смішно їсть, злизуючи молочні вуса.
Тільки небажано рано забирати малюка від матері. Слід витерпіти хоч би до 2-місячного, але в ідеалі до 3-місячного віку кошеня. Так само слід відразу придумати кошеня ім’я, ось тут https://kultura.poltava.ua/yak-nazvati-kota-xlopchika-prikolno/ є велика добірка цікавих імен для вашого кошеня.
Коли краще забирати кошенят
Звичайно, можна й двотижневого кошеня взяти, але користі від цього нікому не буде.
По-перше, це шкодить імунітету кошеня, тому що малюк отримує його з молоком матері, а по-друге, ви зможете годувати його по 10 разів на добу і навіть уночі? Ні? Тоді не варто мучити тварину та себе.
Кращий час відлучення кошенят від кішки – 2,5-3 місяці.
Чому не потрібно забирати кошенят раніше?
Живлення
До 6 тижнів кошенята потребують котячого молока. У 4-5 тижнів малюки пробують перший прикорм у вигляді паштетів та фаршу, які при поєднанні з природним молоком матері легше засвоюються.
Кошенята навчаються у матері пити воду, яка дуже важлива для здоров’я кішок.
Туалет
Важливим фактором для будь-якої кішки є вміння користуватися лотком. Кошенята всьому навчаються у кішки і виявляють туалет по запаху, ще не розуміючи, що до чого.
Вони твердо знають одне: там, де мама випорожнюється, туди треба ходити і їм. Пізніше, в 1,5 місяця, кошеня порівнюватиме лоток з відхожим місцем.
Якщо ж забрати кошеня рано, то роль матері доведеться виконувати самому. Це означає, що малюка доведеться чатувати, щоб привчити до туалету.
Психіка та здоров’я
Кошенята, які переїхали в нову родину в пізніший термін, врівноважені та товариські. З них виходять віддані друзі.
Такі кішки відважніші, люблять спілкування або рідко ховаються від гостей, оскільки краще соціалізовані.
Здоров’я їхнє міцніше. До того ж, до 3 місяців кошеня встигає пройти обробку від паразитів та вакцинацію від вірусних захворювань, яку переносять набагато легше завдяки материнській підтримці кішки.
Поважаючі заводчики ніколи не віддадуть місячного кошеня в чужі руки, оскільки він не готовий ні фізично, ні морально до переїзду в новий будинок.
Їх кошенята до 2-3 місяців вже їдять корм, без промаху ходять у лоток, проглистогонені та щеплені, поведінка малюків спокійна.
Інша річ, якщо маленьке кошеня знайшли на вулиці або з кішкою-матір’ю щось трапилося.
